Щоденник пам'яті

- Ти залишаєшся зі мною? - Залишаюся з тобою? Чому? Ми ж весь час лаємось! - Ось чому! Ми сваримось! Ти мене називаєш самовдоволеним мерзотником, я тебе - скалкою в дупі. Ну і що? Ти така майже завжди! Я не боюся тебе образити. Ти за дві секунди заспокоїшся і знову почнеш виводити мене з себе! - Висновок? — Життя буде не легким, а навпаки, дуже важким. Доведеться боротися з цим кожен день, але я боротимусь, тому що ти мені потрібна! Я хочу, щоб ти була зі мною, кожну мить, завжди! Я тебе прошу, будь ласка...

Вона знайшла в ньому все, чого потребувала: впевненість у завтрашньому дні і почуття гумору, що дає можливість забути страхи.

Досить думати, чого хочуть інші! Не думай про те, чого я хочу, чого хоче той хлопець, твої батьки... Чого хочеш ти?

Пристрасть приходить і йде, а дружба та взаєморозуміння залишаються.

Те, що відбувається зі мною сьогодні, романтики назвали б мелодрамою, а циніки – трагедією.

Перше кохання змінює все твоє життя. Її не забудеш, як не намагайся. Та дівчина стала твоєю першою любов'ю і, що не роби, залишиться з тобою назавжди.

Хоч би що я обрала – мені з цим жити далі. Тому треба зробити такий вибір, щоб потім не шкодувати. Щоб йти вперед і ніколи більше не озиратися.

Вони дуже часто боролися один з одним. Насправді вони взагалі ніколи не погоджувалися. Між ними точилася постійна боротьба, щодня вони кидали один одному виклик... Але не дивлячись на всі відмінності в них було те, що об'єднувало їх обох - вони були без розуму один від одного.

Захід сонця лише ілюзія, сонце все одно освітлює землю, навіть якщо воно зникло за обрій. А це означає, що день і ніч пов'язані нерозривно, один без одного вони не існують, але й зустрітися не зможуть ніколи. Цікаво, як це бути весь час разом і все—таки нарізно?

Не можна прожити своє життя іншим. Треба вибрати те, що саме тобі потрібно, навіть якщо це не сподобається твоїм близьким.