Їж, молись, люби

Ми хочемо, щоб усе лишилося, як було. Ми миримося з болем, тому що боїмося змін, боїмося, що все розсипеться... Ми обидва заслуговуємо на кращу долю, ніж залишатися разом тільки зі страху саморуйнування.

Терпіти — страшно, але піти ще страшніше.

- Він тобі підходить. — Ну, чому всі думають, що мені потрібен чоловік?! - Ні, тобі не потрібен чоловік. Тобі потрібний чемпіон.

- Будеш красивою, знайдеш чоловіка! Кетут все влаштує! - Я приїхала не за цим! Мені чоловік не потрібен. - Ні! Чоловік потрібний усім!

— Ходімо до найкращого ресторану міста... — Згодна. - До мене додому. - Витончено...