Фільм

Закохана жінка сяє яскравіше за будь-які діаманти.

- Що це? - Стейк. - У ньому щось є? - Корова.

Ми як наркомани, тільки замість доріжки у нас подвійна суцільна, замість баяна – педаль газу, а замість нірвани – стрілка тахометра на червоній зоні.

Вона веде себе дивно відколи змінила колір волосся. Напевно, їй треба перефарбуватись.

— Що тут взагалі не їдять? — Так, відколи другий розмір став четвертим, а нульовим — другим. - У мене шостий. — А, старий чотирнадцятий.

— На його місці мав бути я... — Нап'єшся – будеш!

— І Боже вас збережи, — не читайте до обіду радянських газет. — Гм... Та інших же немає. — От жодних і не читайте.

— Вибач, я ще поплачу. - Правильно. Тобі треба плакати по мені, ти дуже рано мене здала. Я все прочитав.

Логіка вилітає в трубу, коли у справі причетне кохання.

- Суддя! Суддя Нікастро, сер, мені так соромно за запізнення! Просто в моєму будильнику є дефект – кнопка відбою.