Капітан Джек Горобець

- Я сплю? - Ні. — Так і знав... Уві сні був би ром.

— Ми справді схожі. І настане момент, коли ти доведеш це, зробивши добру справу. - Люблю ці моменти. Особливо люблю їх упускати. - Так, тобі випаде шанс зробити сміливий вчинок. Тоді ти дещо зрозумієш. Те, що ти добряк. - Факти це заперечують. - Я в тебе вірю. Знаєш чому? - Ну що ж, скажи. - Цікавість. Тебе так і потягне. Викликати захоплення та отримати винагороду. Не зможеш утриматись. Захочеться дізнатися.

— Але ж ти збігав з поля бою! — От і ні! - Ось і так! — От і ні! - Ось і так! Сам знаєш про це! — От і ні! Наклеп і брехня! Просто я дотримувався шляхетної з піратських традицій. Я думаю, що зараз нам слід зробити так само — зав'язати бій, а потім втекти.

Знав я одного іспанця, звали його... якось іспанською.

- Громадянським заборонено вхід на цю пристань! - Глибоко жалкую - я не знав. Якщо зустріну їх, повідомлю вас.

Він бажає Перлину! Капітану Тернеру потрібна Перлина! А тебе гризе совість! А ти зі своєю порадою братства! Хоч хтось рятував мене тому, що скучив?!

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

- Кажуть, ти набираєш команду. — Раз про це стільки кажуть, мабуть, так і є.

Гаразд, беру тебе. Тебе не візьму, ти страшний.

— Хіба ти здатен таке провернути? - Вбити мене ти можеш, а от ображати не смій! Хто я по-твоєму?... Капітан Джек Горобець!