Фільм

Думай, не головою, а руками! Думай, не головою, а руками! Обставин не перемов. Адже недаремно і кров і любов, Адже недарма і кров і любов Рифмували поети століттями. Чи може, писалися вірші дурнями, Чи наша любов недостойна віршів?

Не спокушай мене, Федоре, бо неприборканий я в своїх бажаннях. Як почну добро робити ліворуч, користь наносити та ласкам піддавати, всі сили на любов витрачу!

Минуле не важливе. Знайди себе в сьогоденні і правитимеш у майбутньому.

Що робити? Моє серце розривається від кохання. Я люблю всіх: маму, тата, Пилипа Кіркорова, депутата Митрофанова, солдатиків у чечні, карбонат люблю і Сашка.

- Це твій шанс. - У-у. Зашибись. — Та гаразд. Ти хочеш, щоб я поцілував тебе. - Соліст - так, ти - ні.

Спочатку – бажання. Потім - пристрасть. Потім – підозра. Ревнощі, гнів, зрада. Коли любов продається, не може бути довіри, без довіри не може бути кохання. Ревнощі. Так, ревнощі! Вона зведе тебе з розуму!

Краще за автора ніхто ніколи не прочитає.

Горе, поділене навпіл - це половина горя, а радість, помножена на двох, це ж подвійна радість!

І ніяка я не стерва!

— Ну, ось ми і вдома. Тихо як. Це найтишніше місце у світі. Тут так гарно. Тут нікого немає. — Але ж ми тут. — Ну, троє ж людей не можуть за день все зіпсувати...