Альберт Ейнштейн

З погляду єзуїтського священика, я, зрозуміло, атеїст і завжди був ним... Я неодноразово повторював, що, на мою думку, ідея Бога-особистості досить наївна. Можете назвати мене агностиком, але я не поділяю войовничого духу справжніх атеїстів, чий запал пояснюється за великим рахунком хворобливістю рятування від кайданів релігійного виховання, отриманого в ранні роки. Я віддаю перевагу смиренному відношенню, що відповідає нашій недостатній здатності раціонально осмислити природу і саме наше існування.

Я добре знаю, що я не маю особливого таланту — цікавість, нав'язливість і вперта витривалість у поєднанні з самокритикою привели мене до моїх ідей.

Є лише два способи прожити життя. Перший — ніби чудес не існує. Другий — ніби навколо одні чудеса.

Я вірю в Бога... який виявляє себе в закономірній гармонії всього сущого, а не Господа, який займається долею та вчинками конкретних людей.

Інформація в чистому вигляді – це не знання. Справжнє джерело знання – це досвід.

Наука довела, що стіл як тверде тіло — це лише видимість і, отже, те, що людський розум сприймає як стіл, не існувало б, якби не було людського розуму.

Уява - це найголовніше, воно є відображенням того, що ми притягуємо у своє життя.

Найнезбагненніше в цьому світі — те, що він збагненний.

Це дуже просто, мої дорогі: тому що політика набагато складніша, ніж фізика.

Наш світ відносний, його реальність залежить від нашої свідомості.