Альберт Ейнштейн

Жодною кількістю експериментів не можна довести теорію, але достатньо одного експерименту, щоб її спростувати.

Ми повинні виконати ще один обов'язок, більш високий, ніж вирішення проблем нашої епохи: зберегти ті з наших благ, які мають найбільш піднесений і неперехідний характер, благ, що наповнюють змістом наше життя, благ, які ми хочемо передати нашим дітям у прекраснішому і чистому у вигляді, чим отримали їх від наших предків.

Нам не можна втрачати віру в людство, оскільки ми самі люди.

Бачити на власні очі, відчувати і судити, не піддаючись навіюванню сьогохвилинної моди, мати можливість висловити все, що бачив і відчув, однією хльосткою фразою або навіть хитромудро підібраним словом – чи це не славно?

З погляду єзуїтського священика, я, зрозуміло, атеїст і завжди був ним... Я неодноразово повторював, що, на мою думку, ідея Бога-особистості досить наївна. Можете назвати мене агностиком, але я не поділяю войовничого духу справжніх атеїстів, чий запал пояснюється за великим рахунком хворобливістю рятування від кайданів релігійного виховання, отриманого в ранні роки. Я віддаю перевагу смиренному відношенню, що відповідає нашій недостатній здатності раціонально осмислити природу і саме наше існування.

Я добре знаю, що я не маю особливого таланту — цікавість, нав'язливість і вперта витривалість у поєднанні з самокритикою привели мене до моїх ідей.

Є лише два способи прожити життя. Перший — ніби чудес не існує. Другий — ніби навколо одні чудеса.

Я вірю в Бога... який виявляє себе в закономірній гармонії всього сущого, а не Господа, який займається долею та вчинками конкретних людей.

Інформація в чистому вигляді – це не знання. Справжнє джерело знання – це досвід.

Наука довела, що стіл як тверде тіло — це лише видимість і, отже, те, що людський розум сприймає як стіл, не існувало б, якби не було людського розуму.