Харукі Муракамі

Вона розумна. І в неї свій стиль. Вона знає багато того, про що ти не знаєш, відчуває такі почуття, яких ти ще не пережив. Може розрізнити, що в житті важливо, а що не дуже. Їй доводилося приймати чимало важливих рішень та бачити, що з цього вийшло.

Що не кажи, а музика знецінюється не так швидко, як думки.

Наката нікому не казав, що знав котячу мову. Крім кішок, про це ніхто не підозрював. Спробуй скажи комусь – одразу вирішать: у старого остаточно дах зірвало. Всі, звичайно, знали, що у Накати мізки не в порядку, але одна справа – мізки, і зовсім інша – дах.

Є така порода людей: за що не візьмуться, одразу не виходить нічого.

Приємна така туга. Щось на кшталт мовчання сосни, з якої полетіли птахи.

Головне — не вір своїм очам. Справжня реальність лише одна, і точка.

Гітаристи, як правило, ніколи не миють посуд. Пошкодиш собі палець — і нема чого жити на світі.

Життя в містах привчає дивитися хіба що собі під ноги. Про те, що на світі буває небо, ніхто й не згадає...

І якщо вже говорити відверто, з усіх авторів я найвище ціную лише тих, хто змушує особисто мене читати не відриваючись.

За тебе я не турбуюся, такі як ти завжди гаразд, щоб з ними не відбувалося... Швидше я турбуюся за тих, хто з тобою ще колись зв'яжеться...