Харукі Муракамі

Життя на самоті нудне до неможливості.

Те, що на перший погляд не несе в собі цінності, завдяки збігу обставин, в результаті поступово набуває права на вічність. І що далі, то вагоміше.

Звичка завжди отримувати вимагає великого таланту.

Настане час зрозуміти - зрозумієш.

Коротше, коли ти у лісі, ти стаєш частиною лісу. Весь, без залишку. Потрапив під дощ – ти частина дощу. Приходить ранок - частина ранку. Сидиш зі мною — стаєш часткою мене. Ось так. Якщо коротко.

Таке почуття, що завдяки тому, що тебе зустрів, зміг трохи полюбити цей світ.

Вже якщо кішка до чогось звикла, вона так і живе за правилами і нічого не змінюватиме, доки не станеться щось таке... серйозне. Ну там... котяче кохання або нещасний випадок.

Хоч би якою була істина, неможливо заповнити втрату коханої людини. Ніяка істина, Ніяка щирість, Ніяка сила, Ніяка доброта не можуть заповнити її. Нам залишається лише пережити це горе і чогось навчитися, Але ця наука ніяк не знадобиться, коли настане черга наступного раптового горя.

Все-таки найважче - це початок.

Якщо все буде так, як хочеться, то жити стане нецікаво.