Оскар Уайльд

Бути абсолютно вільним і в той же час повністю залежати від закону — ось вічний парадокс у житті людини, який можна відчути щохвилини.

У всіх дрібницьких справах важливий стиль, а не щирість. У всіх серйозних справах теж.

Невже ти думаєш, що за весь час нашої з тобою дружби ти був гідний тієї любові, яку я тоді виявляв до тебе, або що я хоч на мить вірив, що ти її стоїш? Я знав, що ти її не вартий. Але Любов не виводять на торжище, не кидають на ваги торгаша. Відрада Любові, подібно до відради розуму, — відчувати, що вона жива. Мета кохання — любити, і тільки.

Людина почувається незатишно, коли говорить про себе. Дайте йому маску, і він розповість вам усю правду. (Людина найменше схожа на себе, коли говорить від свого імені. Але дайте їй маску, і вона розкаже всю правду.)

... кохання вийшло з моди, її вбили поети. Вони так багато писали про неї, що всі перестали їм вірити, і, зізнатися, це мене не дивує. Справжнє кохання страждає мовчки.

Така собі досада. Нікого немає, нема з ким поговорити. А маю стільки цікавих новин. Я зараз як екстрений випуск якоїсь газети.

Секрет бути нудним полягає у вмінні розповісти про себе все.

Святість створюється коханням. Святі – це люди, які найсильніше любили.

Я сказав тобі, що висловлювати правду — болісно. Приречи себе на вимушену брехню — набагато гірше.

Мені подобається говорити ні про що — це єдине, що я розумію. (Я люблю говорити ні про що, батько. Це єдине, про що я щось знаю.)