У дитинстві туман лякав своїм зовнішнім проявом, у міру дорослішання пелена огортала і те, що всередині. Відчуття майже ті ж — орієнтири, що збилися. Не бачиш і, найтривожніше, не відчуваєш свого вибору — робиш кроки, не знаючи, що під ногами.