час

До того ж, треба вміти відпускати. Я не згодна з тими, хто пропонує триматися за відносини, що віджили. Союз двох людей триває рівно стільки, скільки потрібно, тобто доти, доки сприяє їхньому розвитку: іноді кілька тижнів, іноді все життя. Єдина можливість підтримувати відносини, що постійно оновлюються, — не чіплятися за старе і, якщо настав час, розлучитися з тим, чого вже немає.

Майже всі ви були у Франції. І тому всі знають, що буде далі. Тут мої брати і чоловік, але ж і на вас усіх теж хтось чекає. Я заздалегідь одягла чорне, я хочу, щоб ви подивилися на мене. Подивіться на мене! Хто одягне жалобу за вами? Подумайте про них. Подумайте зараз.

«І як вони всі впевнені, і ті, які працюють, так само як і ті, які змушують їх працювати, що це так і повинно бути, що, в той час як вдома їхні череві баби працюють непосильну роботу і діти їх у скуфеєчках перед швидкою голодною смертю по—старому посміхаються, стукаючи ніжками, їм має будувати цей дурний непотрібний палац якійсь дурній і непотрібній людині, одному з тих самих, які руйнують і грабують їх», — думав Нехлюдов, дивлячись на цей будинок.

Багато жінок надто перебільшують свої почуття і бажають з кумира зробити бога, тим часом як інші, що люблять чоловіка більше з любові до нього, ніж з любові до себе, так само обожнюють і його слабкості, і його гідності.

... Під ошатною сукнею часто ховаються глибокі рани.

Ось так завжди. Усі тільки й гадають, що про себе. Тільки й чуєш: моє щастя, моє майбутнє… Кохання — це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке нездатна.

Кохання заміжньої жінки – це велика річ. Одруженим чоловікам таке й не снилося.

Коли я говорила, що треба бути ніжнішими під час сексу, я просила про те, щоб ти не лаявся матом, але плакати – це вже занадто!

«Людина, яка проводить з Христиною багато часу в одному приміщенні, повинна час від часу відкривати вікно, щоб не задихнутися від знаків оклику», – думала Агнесса, слідуючи за новою подругою в їх спільну кімнатку.

Я дивилася, як Джон грав із роботом і я зрозуміла, що термінатор ніколи не зупиниться. Він ніколи не покине його, ніколи не зробить йому боляче, ніколи не закричить на нього, не нап'ється, не вдарить його, і не скаже:«Я надто зайнятий і не маю часу на тебе». Він завжди буде поряд. І він помре, щоб захистити його. З усіх батьків, які будь—коли народжувалися на землі, цей робот був єдиним гідним кандидатом на це місце. У нашому божевільному світі, це був би найрозумніший вибір.