час

Нехай прокинеться в мені інша людина — І нехай той, ким я був, зникне навіки!

Часто зовсім не потрібен старець, потрібен просто друг. Цей тотальний пошук старців у наш час є ознакою глибокої самотності. Люди самотні й часто нікому не потрібні зі своїми проблемами:«А ти знаєш, мені погано на душі...» - Та всім погано! Кому зараз добре?» А краще б інакше:«Ти здоровий? Як у тебе справи? Чи все в тебе добре? Це нормально — цікавитись людьми, питати. Взагалі існує таке святе запитання:«Як у тебе справи? Чим я можу тобі допомогти?"

Завтра вранці ми зрозуміємо, що жодна подія у житті не випадкова. Ми про це знаємо, але часто забуваємо, коли стикаємося зі складнощами. Страждати, відчувати себе жертвою, скаржитися на«важку частку» легше, ніж піднятися, подякувати Всесвіту і рушити вперед, далі.

Що в державі з розвиненою цивілізацією вважається злочином, то в менш цивілізованій державі сходить лише за прояв відваги, а за часів варварські, можливо, навіть розглядалося як похвальний вчинок.

У лікарні, побачивши, що Раневська читає Цицерона, лікар зауважив: — Не часто зустрінеш жінку, яка читає Цицерона. — Та й чоловіка, який читає Ціцерона, зустрінеш не часто, — парирувала Фаїна Георгіївна.

Бувають у житті люди, з якими ви начебто перебуваєте в якихось стосунках, часом навіть близьких... Але, якщо вдуматися, ви почуваєтеся самотньою, бо його немає поряд, коли це потрібно. Тоді і стає зрозумілим, що ці відносини ні до чого не ведуть. Така людина схожа на стару машину, що стоїть у проїзді біля будинку на цеглині ​​і займає місце.

Найспекотніші куточки в пеклі залишені для тих, хто за часів найбільших моральних переломів зберігав нейтралітет.

— Тільки один вдих відокремлює тебе від смерті. Що ти робитимеш зі своєю жалюгідною миттю? - Я проживу його. А навіщо ще існують миті?

... мені потрібен наставник, який вселяв би мені добрі почуття, робив би мене краще. Мені потрібна людина, владі якої охоче підкориться моя норовлива вдача; чоловік, чия похвала винагороджувала б мене, а осуд короля, король, якого я не могла б не любити, хоча, можливо, могла б боятися.

І, як це часто буває зі снами, наприкінці на тебе чекає чудовисько…