гроші

Багато моїх друзів знають, чим я тут займаюся, але не розуміють навіщо я це звалив на себе. Вважають, що Бог дбає про них. А я відповідаю: звичайно, подбає, а я його посередник.

Ревнощі — це як рідина для розпалювання багать, яку купує недосвідчені туристи. Коли людина починає підливати ревнощі у вогонь кохання, значить вогонь сам собою вже ледь горить. Або полум'я не гріє і хочеться його посилити. Загалом щось не в порядку.

Гроші для людей розумних складають засіб, для дурнів — ціль.

Боюся задихнутися у смутку. Іноді її так багато, що я втрачаю контроль над собою. У голові шум, в очах темніє, кров закипає. Сигарета – найкраще болезаспокійливе. Разом із димом видихаєш смуток… Сильні люди – ті, хто відчиняє двері перед сумом зі словами«ласкаво просимо». Адже і радість, і смуток — часті гості повсякденності, жодну з них не можна обділяти увагою.

Ті, хто дізнався моє справжнє ім'я, або вже мертві, або доля їх була набагато гірша. А ти ще мені потрібен.

— Мені так добре з тобою. Я щаслива! — Я щасливіша. — Ні, я набагато щасливіший. — Як звідси до Барселони? — Як звідси до неба. — Так, але все одно я набагато щасливіший. — На скільки? — На три метри вище за небо...

Так багато лікарів роблять. Дають тобі пігулку і знову виставляють надвір. Їм потрібні гроші, щоб розплатитися за те, чого їм коштувала освіта.

Той, хто не читає нічого, набагато освіченіший за того, хто не читає нічого, крім газет.

Я багато про що хотіла поговорити. Але знала, що йому буде боляче. Тому я закопала це в собі — нехай мені буде боляче.

— Дуже вдячна, сер, — смиренно відповіла місіс Спарсіт, — але, прошу вас, не дбайте про мої зручності. Мені нічого не потрібно. Однак саме невибагливість місіс Спарсіт стала причиною занепокоєння для всього будинку, бо вона так мало дбала про себе і так багато про інших, що дуже скоро стала всім тягарем.