кохання

У їжі я француз, в коханні італієць, а в справах швейцарець — дотримуюся нейтралітету.

Губи твої мають такий гіркий смак. Чи не смак це крові?... А може, смак кохання?... Кажуть, у кохання гіркий смак… Ну і що з того, що гіркий? Що з того? Я поцілувала тебе в уста, Йоканаан.

Серце — це фортеця, яку легше здобути, ніж утримати.

— Лікарі рекомендують частіше коханням займатися. Від любові і кров оновлюється, і шкіра стає кращою! — Ну, щас... все кину, і піду з тобою кров оновлювати!

Ти можеш пам'ятати напам'ять усю енциклопедію, але розум без серця та здатності логічно міркувати... мало є на світі речей марніше.

Не кажучи вже про любов до мене, якої немає й сліду, їй не потрібна і моя любов до неї, їй потрібне одне: щоб люди думали, що я люблю її. Жахливо.

Потрібно, щоб щось трапилося, – ось пояснення більшості людських конфліктів. Треба, щоб щось трапилося незвичайне, хай навіть рабство без любові, хай навіть війна чи смерть! Хай живуть похорони!

Як щасливий той, хто змив свій гріх Дощем гарячих сліз, Розбитим серцем викупив І муки переніс, - Бо тільки до поранених сердець Знаходить шлях Христос.

Воно, звичайно, я дівчина приємна багато в чому, інтелектуально підкована, морально вгодована, з тридцятьма кілограмами зайвих вітамінів на талії. Молоді люди дихнуть у мене від кохання швидше, ніж я встигаю сказати так. Крім того, я вмію брати кров із пальця та друкувати на машинці.

Коли любиш, тебе турбує щастя іншого. Не більше та не менше. Щастя, яке заповнює тіло і душу, тільки міцніє, коли ми приймаємо кохану людину, не бажаючи її змінити.