людина

Мене вчили не судити про людину за її матеріальним становищем або статусом, яких вона може втратити в одну мить, а звертати увагу на людські якості.

Визнання своєї неосвіченості нерідко є першим кроком до освіти.

Неможливо знайти щастя в собі, не спробувавши його в обіймах хоча б однієї людини.

Іноді, право, мені здається, що ніби російська людина - якась зникла людина. Немає сили волі, немає відваги на сталість. Хочеш усе зробити – і нічого не можеш. Все думаєш — із завтрашнього дня почнеш нове життя, із завтрашнього дня сядеш на дієту — нітрохи не бувало: надвечір того ж дня так об'їжся, що тільки плескаєш очима і язик не повертається; як сова сидиш, дивлячись на всіх, право і так все.

Будь-який алмаз здається великим, доки не відшліфований.

Я, звичайно, зневажаю батьківщину мою з голови до ніг — але мені прикро, якщо іноземець поділяє зі мною це почуття.

Якщо Аллах послав дитину, то пошле ще одну. Якщо Аллах послав друга, то пошле ще одного.

Якщо Ви знаходитесь у компанії, де ви не потрібні, вибирайтеся з неї.

Самовідданість у дусі дворецького Вателя, який пронизав себе шпагою, коли принцу Конде вчасно не подали до столу рибне блюдо, нічого крім поваги викликати не може, хоча, звичайно, вивалювання власних кишок на дзеркальний паркет — вчинок, у пристойному будинку зовсім неймовірний.

... я переконався, що людина знаходить ворогів набагато швидше, ніж друзів. Просто страшно стає, коли згадаєш, скільки буває приводів нажити собі ворога і як рідко вдається придбати друга. Одні хапаються за томагавки тому, що ти не поділяєш їхні думки; інші - тому, що ти передбачаєш їхні думки.