людина

Слідом за безробіттям у місто увійшли злидні, розпач і пороки. Цехи пустіли — народ повалив у шинки; Щойно ще одна труба переставала диміти на заводі, в селі по сусідству відкривався новий шинок.

Це мій світ. Щедрий і безмежний, галасливий і безладний. Людський. Він стане кращим, зміниться разом із нами, тільки треба вірити в це. Не блукати у лабіринтах, коли вихід поряд. Не закохуватися в відображення, якщо поряд живі люди.

Мертва, як рок-н-рол.

Я потребував надії — як не принизливо це звучить...

Хто не має сім'ї — той не має країни.

Той bosom is endeard with all hearts, Which I by lacking have supposd dead, And there reigns love and all love's loveing ​​parts, And all those friends which I thought burid. How many a holy and obsequious tear Hath dear religious love stol'n з м'якого яча, Як інтерес з глухим, який зараз appear But things removed that hidden in thee lie! Той думає, що grave where buried love doth live, Hung with the trophies of my lovers gone, Who all their parts of me to thee did give; Те, що багато хто зараз є thine alone. Their images I loved I view in thee, And thou (all they) hast all the all of me.

Так, я людина, яка тонко відчуває фальш. Але саме тому я не можу жити, не зневажаючи від душі самого себе.

— Як гояться ваші рани? — Не гояться.

Лягаю в ліжко, як у труну. І щоранку — справді повстання з мертвих.

Можливо, відчувати бажання зробити світ кращим для наших дітей і для дітей наших дітей і означає придбати безсмертя та стати божествами.