людина

... всі люди однакові, вони використовують ціпок, щоб бити інших, і улесливий язик, щоб не бути побитими самим.

Дурність важко зрозуміти, але можна пробачити. Підлість можна зрозуміти, але прощати все ж таки безглуздо.

Самотність лише посилює відчуття непотрібності.

Є такі люди, які не можуть прийняти рішення через різні обставини: він просто невпевнена в собі людина, він чекає, що хтось прийме рішення за нього, він нескінченно намагається зважити все за і проти, він в принципі чекає моменту, коли рішення вже не треба буде приймати.

Я люблю воду, а вона не любить людей. Душить їх. Напевно, відчуває, що приймає в обійми темряву, дужчу за ту, що нудиться на дні.

Дивовижно влаштована людська пам'ять. Адже ось, здається, і недавно все це було, а тим часом відновити події струнко і послідовно немає жодної можливості. Випали ланки із ланцюга! Дещо згадуєш, прямо так і загориться перед очима, а інше розкришилося, розсипалося, і тільки одна потерть і якийсь дощ у пам'яті.

Поетів – хвалять усі, живлять – лише журнали…

Він використовує всі переваги своїх переваг.

Ось зустрінеш хорошого хлопця, а він виявляється вченою мавпою.

Можна все пробачити, якщо є заради чогось.