людина

Вода чує та розуміє. Лід не прощає.

Тиша на зорі у лісі. Заповзає прохолода в тінь. Їли жменями росу Тримають дбайливо - Не задень.

Тим, хто воістину сильний і воістину великий, завжди годилося дбати про слабких і малих.

— Іди ляж, придурок, — сонно промимрив Кальцифер. — Ти ж п'яний у стелю. - Хто я? - образився Хоул. — Запевняю вас, друзі мої, я тре… тер… тверезий, як скельце! — І він підвівся і побрів нагору, тримаючись за поручні, немов боявся, що варто їх відпустити — і вони десь подінуться. Двері спальні спритно вивернулися від нього. — Яка гидка підступність! — помітив чарівник, натикаючись на стіну. - Порятунком мені стане моє сяйво безчестя і злісність, що леденить душу... - Він ще кілька разів наткнувся на стіну - в різних місцях, а потім нарешті виявив двері спальні і вломився в неї. Софі було чути, як він там падає на підлогу, скаржачись, що ліжко постійно відстрибує убік.

Дідусь казав: якщо гірше нікуди, далі буде лише краще.

«Знаєш, що найдешевше, коли ти батько? Про тебе завжди судять за найгіршими твоїми проявами. Ти можеш все робити правильно, але достатньо однієї-єдиної осічки, і ти назавжди залишишся тим батьком у парку, який дивився в телефон, коли дитині прилетіло по лобі гойдалками. Ми добу безперервно не спускаємо з них очей, але варто відволіктися на повідомлення в телефоні, і все найкраще миттєво знецінюється. Люди ходять до психотерапевта не для того, щоб обговорювати, як у дитинстві їм не прилетіло гойдалкою по лобі. Про батьків судять із їхніх помилок».

Ким би ти не був і скільки б тобі не було років, твої батьки завжди вважатимуть тебе маленьким хлопчиком.

Від незнайомця можна втекти. Але від себе самого не втечеш.

Знову я їду кудись. А навіщо, навіщо міняти місце свого перебування, якщо я сам не змінюсь вже ніколи?

Той факт, що будильник не продзвенів, змінив уже багато людських доль.