мораль

Вожді Росії свій народ в ім'я честі та моралі знову кличуть йти вперед, а де перед, знову збрехали.

Людина така обмежена: вона навіть не здатна винайти новий гріх — усе це є й у тварин. І за цей світ Христос помер! Чим більше бачиш навколо себе зла, чим більше чуєш про нього, тим більшою славою сяє ця смерть. Легко віддати життя за добре, за прекрасне — за рідну оселю, за дітей, за цивілізацію, але треба бути Богом, щоб померти за байдужих, за аморальних.

Державна людина, будучи піднесена над іншими, звертає він погляди своїх співгромадян; його слова та вчинки служать для них правилом. Якщо звичаї його безпорочні, він може утворити народну моральність найбільш власним прикладом, ніж владі. Але якщо порочні схильності опанували його серцем, він послабить громадянські чесноти і без наміру стане ворогом суспільства.

Особи, які намагатимуться знайти у цій розповіді мотив, будуть віддані під суд; особи, які спробують знайти в ньому мораль, будуть заслані; особи, які спробують знайти в ньому сюжет, будуть розстріляні.

Існують різні теорії виникнення полтергейсту. Деякі дослідники вважають, що це нижчі демони, які живляться енергетикою людини, інші — що це виключно неусвідомлена діяльність мозку самої людини. Вони сходяться на думці, що полтергейст чіпляється до людей із нестійкою психікою або тяжкими моральними травмами. Підлітки, інваліди, люди з істероїдним типом особистості.

Люди краще водяться за ніс мораллю!

Будучи ще далеким від самого себе, я поділяюся на дві половини: одна з них, недосяжна і потребує виконання, є істинною; інша, неістинна, має бути принесена в жертву – це бездуховна; істинна має стати усією людиною – духом. І тоді кажуть: "Істинна сутність людини - дух" або: "Людина існує як людина лише духовно". Тоді з жадібністю починають ловити цей дух, ніби женяться за собою і шукають себе, і в погоні втрачають себе самого і те, що являють собою. І так само, як люто женуться за своїм«я», абсолютно недосяжним, так і зневажають правило розумних людей – брати людинутаким, яким він є; їх охочіше припускаючи такими, якими вони мають бути, вимагають від кожного тієї ж погоні за своїм«я» і«прагнуть створити з усіх однаково рівноправних, однаково гідних поваги та однаково моральних чи розумних людей».

Ніколи не дозволяйте моралі утримувати вас від правильних вчинків.

Коли християнська свідомість, або«християнин», складає кримінальні закони, то поняття злочинності, звісно, ​​ототожнюється з безсердечністю. Будь -яке порушення і образу серцевої прихильності, всяке безсердечне ставлення до чогось святого - злочин. Чим сердечніше ці відносини повинні були б бути, тим більше обурює наругу над ними, тим більше злочин здається заслуговує на покарання. Володаря зобов'язаний любити кожен його підданий: зрікатися цієї любові – державна зрада, карана стратою. Подружня невірність– безсердечність, що заслуговує на покарання: той, хто вчиняє цей злочин бездушний, позбавлений свідомості святості шлюбу. Поки диктуватиме закони серце чи душа, доти охороною законів користуватиметься лише серцева, або душевна, людина. Те, що закони встановлює душевна людина, означає, що їх встановлює моральна людина ; все, що суперечить«моральному почуттю» цих людей, – все це вони засуджують. Наприклад, як може такого роду людям не представлятися чимось страшним і злочинним невірність, порушення клятви, словом – будь-яка радикальна ломка, всякий розрив старих шанованих кайданів? Хто порушує ці вимоги серця, той відновлює проти всіх моральних, душевних людей. Витримане законодавство християнської держави може бути складено лише попами, і воно доти не буде цілком цілісним і послідовним, доки його вироблятимуть лише прислужники попів, які завжди є лише напівпопами.

Мораль вимагає від нас придушувати свої інстинкти, але не завжди хочеться їх придушувати. Ну хто співатиме Аві Марію, займаючись сексом.