пам'ять

І запам'ятай, Андрію, життя людини коротке, а знання — нескінченні.

Доля – це щось подібне до географічної карти, яка видається кожній людині спочатку, при народженні. А життя – це маршрут. Пункт призначення один, єдиний, але прийти до нього можна різними стежками, що називається, імпровізуй, але пам'ятай про мету.

Він ступив до неї, вона до нього. Дві години на прощання — так багато й так мало. Таня довго потім пам'ятала Ваньчині поцілунки, а він — солонуватий смак її сліз.

Важко забути біль, але ще важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів.