правда

— Ох, як я можу ображатись? Будь ласка, продовжуй ігнорувати мене. — Радий, що ти мене розумієш… — Гефест насупився, а потім втомлено зітхнув. — Це був сарказм, чи не так?

Боїться той, кому є що втрачати.

Просто ти куриш, тому що тобі це приносить задоволення. А я тому, що хочу померти.

Власне кажучи, не торкаючись інших предметів, я мушу висловитись про себе, між іншим, що доля ставиться до мене без жалю, як буря до невеликого корабля. Якщо, припустимо, я помиляюся, тоді навіщо ж сьогодні вранці я прокидаюся, наприклад, бачу, а в мене на грудях страшної величини павук... Ось такий. (Показує обома руками.) І теж квасу візьмеш, щоб напитися, а там, дивишся, щось дуже непристойне, на зразок таргана.

Жінки потребують гармонії. Вони не можуть жити без того, щоб без кінця не зігріватися на вогні почуттів.

Раптом так тихо стало в моєму світі без тебе.

Ми любимо створювати собі проблеми там, де їх немає. Особливо коли любимо тих, хто нас не має.

Завжди буваєш вдячний Богові, коли він врятує тобі життя.

— Емільєне, я щойно врятував тобі життя! - Врятував. Я зробив би для тебе те саме. — Тоді я б помер під колесами поліцейської машини...

Я люблю зиму, тому що взимку можна сидіти вдома без почуття провини.