Януш Леон Вишневський

Але що довше живу у світі, то менше значення має мені краса.

Той, хто сказав, що час лікує всі рани, збрехав. І вже точно він не народив дитину, яка потім померла. Він ніколи не натикався на його іграшки, розкидані по дому, ніби за хвилину дитина, весело сміючись, знову гратиме ними. Час допомагає лише навчитися перенести удар, а потім жити із цими ранами. Але все одно щоранку, варто розплющити очі, відчуваєш втрату. Від цього можна тікати, але неможливо втекти.

Найголовніше в союзі двох - діалог.

Якби світ вибрав інший сценарій розвитку, давши, наприклад, усім видам одну й ту саму кількість мутацій, і якби собаки вміли говорити, вони все одно ніколи не принизилися б до того, щоб заговорити з людьми.

На папері. У конвертах, краї яких зволожені моєю слиною, з криво приклеєною маркою, за якою довелося відстояти в черзі на пошті, з нормальною адресою, де є вулиця і номер будинку, а не з ідіотською назвою якогось сервера. Це будуть справжні листи, до яких у пориві ніжності можна доторкнутися губами, а в нападі злості порвати їх у клаптики, в страшному секреті поспішно сховати від усіх у металевій скрині, що замикається на ключі, в підвалі або носити з собою і звертатися до них, коли здолає смуток. і вислизає надія. Справжні листи, які в крайньому випадку можна просто спалити. А якщо не спалити, то за багато років відкрити їх наново. Адже старі листи мають одну незаперечну перевагу: на них не треба відповідати.

Засинала вона зі сльозами на очах і зі сльозами прокидалась. Її друзі бачили це. Вони не давали їй жодних порад. Тому що були її добрими друзями.

Новий рік. Час обіцянок і віри в те, що з ранку все почнеться наново, стане кращим і щасливішим.

Книга про щастя складалася б із однієї сторінки. Про сум можна писати нескінченно...

... я не можу, я не можу за один день отримати стільки щастя. Стільки у мені не поміститься.

А вже ця її худорлявість! Непристойний, провокаційний, спричинений і недосяжний скот! Після погляду на неї не хотілося пити навіть мінеральну воду, бо виникала підозра, ніби у ній надто багато калорій. Якось їй спало на думку, що секретарку при її худорлявості цілком можна переслати факсом.