Януш Леон Вишневський

... я не можу, я не можу за один день отримати стільки щастя. Стільки у мені не поміститься.

А вже ця її худорлявість! Непристойний, провокаційний, спричинений і недосяжний скот! Після погляду на неї не хотілося пити навіть мінеральну воду, бо виникала підозра, ніби у ній надто багато калорій. Якось їй спало на думку, що секретарку при її худорлявості цілком можна переслати факсом.

Всім відомо, що деякі події залишають у житті такий глибокий слід, що його неможливо позбутися ні хірургічно, ні хімічно. Їх не звести, як татуювання. Вони залишаються назавжди.

Подібність хімії емоцій із хімією наркотиків, з одного боку, разюче, але, з іншого, небезпечно. Сама по собі думка, що героїн і любов на рівні мозку впливають за тією самою схемою, приголомшувала.

Людська пам'ять – дивна річ. Вона вперто зберігає те, що хочеться якнайшвидше забути.

Вона відчувала, що робить щось погане, щось таке, що ніхто від неї не очікував і... їй це подобалося.

Нема кращого способу помститися, ніж стерти з пам'яті.

Якби заздрість супроводжувалася гарячкою, трясло весь світ.

- Я поступово закохаюся в тебе, - прошепотів він, дивлячись їй у вічі. — Це через травень, який щойно був тут. У травні всі закохуються, але до листопада найчастіше про все забувають.

Мені хотілося б бачити це твоїми очима.