рішучість

Злодій зарікається до першої можливості.

Досвідченим драматургам відомо, що для того, щоб визначити, чи має їхня п'єса успіх у публіки чи ні, не слід чіплятися до знайомих з розпитуваннями, чи гарна їхня п'єса, чи читати рецензії. Є простіший шлях: потрібно вирушити до каси і запитати, який збір.

Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно!

Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – чи добровільно, чи за мобілізацією. Тримаймо стрій! Перемога буде за нами!

Наші діти рано подорослішали. Війна для них, на жаль, стала реальністю, а не історичним явищем. В останні пів року сигнали повітряної тривоги замінили шкільні дзвінки. Та Збройні сили робили і роблять все, щоб дати нашим дітям можливість жити і навчатися в Україні.

Потрібно міцно триматися за тих, кого любиш, і битися там, де є надія перемогти.

Життя - це боротьба, і ведеться ця боротьба саме такими засобами. Якщо він відкине можливість розбагатіти, за неї відразу вхопляться інші; по суті, відмовившись від успіху, він лише поступиться його іншим.

— Знаєш, що ми не подумали? - Про що? — Можна здатися владі, туди Бенедиктові не дістатись. - Здорово. Дзвони копам, скажи, що ми взяли Белладжо, і нас надійно сховають від Бенедикта, років на двадцять. Сподіваюся, Тесс і там буде поряд. — І дітлахи у тюремних робах. - Так...

Всі ми такі після тридцяти: будь-яка подія, чи зачіпає вона весь світ, чи тільки світ наших почуттів, вимагає деякої театралізації для того, щоб вона пішла нам на користь або дійшла до нас.

- Купи мені чогось! - Попросила зголодніла Дафна. Меф здивовано глянув на неї: — Купувати — дрібно. Купують низькі душі. Я тобі все даруватиму! Ти як не проти? Дафна обережно погодилася. — Хочеш я подарую тобі це дерево?... Відтепер воно твоє! Приходь до нього, коли захочеш, і кажи: це моє дерево, мені Мефодій подарував його! Хоча що дерево? Ось зоопарк! Він теж твій, я тобі його подарував! І площа твоя! І так і бути: от та зірка теж! Чого вона так рано вилізла? Ану погасити! — Меф натхненно забіг уперед і почав обдаровувати Дафну всім, що бачив. Дафна посміхнулася. Вона вже зрозуміла, що шоколадки їй не дочекатися. І завтра, мабуть, також. Меф був бідний студент і дарувати міг лише зоопарки та зірки.