Франсуаза Саган

Хотіти, бажати, сміти – це не ганебно. Соромно перестати бажати, не хотіти, не сміти. У надлишку немає нічого страшного, страшний недолік. "Занадто" - слово куди більш пристойне, ніж "недостатньо".

Тільки зачинивши за собою двері, можна відчинити вікно в майбутнє.

Я перебуваю на шляху до розладу, душевної невлаштованості, нудьги.

— Ця фабрика годує 80 осіб: робітників, їхніх дружин та малолітніх діток; крім того акціонерів та моїх родичів; на додачу ще мене самого. Але що про це: жінки від подібних розмов помирають від нудьги. — Тому що жінки не створені для справ, їм більше личить говорити про дітей, сидіти вдома, га? — Зовсім ні! Ні! Жінки, навпаки, створені, щоб виходити у світ, ходити вулицями, подобатися чоловікам, зводити їх з розуму, розбивати їм серця. Вони створені для того, щоб плавати на судах, їздити поїздами, бувати повсюди та всюди кружляти чоловікам голову.

... вдавання - одне з найважчих діянь при легкості. Безтурботність за визначенням передбачає вміння забувати, а змушувати себе забувати вимагає саме собою зусиль парадоксально-болісних.

Він намагався заглушити зойк самотності, який піднімався в ньому щоразу, коли думав про те, з чого складається його повсякденне життя.

Ти зараз кажеш: самотній, а решту часу думаєш: вільний.

У коханні найбільший злочин, найбільша зрада — уявляти себе з іншим, мріяти про інше.

Мало того, що він мене мучить, йому, бачите, треба ще сумувати про те, що я мучусь!

Єдине, про що я жалкую, що мені не вистачить часу прочитати всі книги, які хочеться прочитати. Але коли я дивлюся на хмари, що пливуть, або роблю дурниці — які дурницями зовсім не вважаю, — я не втрачаю час, тому що бачу, як воно минає. Головне — відчувати його не як стрілу, що летить, але як вічний подарунок.