саморозвиток

Дякую за те, що було, нехай було не так багато. Дивно уявити, що тебе могло не бути. Дякую. Добре, що ти є. Я бажаю тобі перемог та радості і ніколи ні про що не шкодувати. І собі бажаю того ж...

Він годинами грав на скрипці, знайшовши у ній собі притулок реальності. (…) «Це нічого не означає! Все одно найпізніше через місяць тут уже будуть союзники!» Ця незмінна відповідь на всі питання допомагала тоді батькові уникнути навколишньої дійсності в неземному світі музики, де йому було найкраще.

Яке страждання порівняєш із цим: хочеш пробачити, прагнеш пробачити — і знаєш, що це безнадійно, що пробачити не можна, пробачити не смієш.

- Все, з мене вистачить! Я їду додому! - Ні, Джордан, нікуди ти не поїдеш! - Чому? — Бо в тебе щойно води відійшли. —...Я вже ненавиджу цю дитину.

... це єдиний спосіб змусити чайник закипіти. Якщо тільки він помітить, що ви нетерпляче чекаєте, щоб він закипів, він навіть зашуміти не подумає. Треба відійти і приступити до їжі, ніби ви й не збираєтесь пити чай. У жодному разі не слід озиратися на чайник, тоді ви скоро почуєте, як він пирхає і плюється, відчайдушно бажаючи напоїти вас чаєм.

Я не звертаю уваги, скільки в мене звань. Просто виходжу на доріжку та намагаюся пробігти максимально здорово. Якщо ж говорити про свої цілі, то мрію стати в один ряд із легендами світового спорту.

Мої поняття дуже прості: якщо хочеш схуднути, перестань багато жерти. Хочеш заробити — відірви свою дупу і працюй. Хочеш бути щасливим – знайди того, хто тобі подобається, та не відпускай його.

Але тут пролунав дзвін будильника. Дзвін був пронизливий і наполегливий, безцеремонний, як дійсність, і невідворотний, як день, що настає.

Надійність будь-якого ланцюга визначається надійністю найслабшої ланки. Все визначить найнестримніший.

Я сиджу на узбіччі шосе. Водій замінює колесо. Мені не до вподоби там, де я був. Мені не до вподоби там, де я буду. Чому я дивлюся на заміну колеса з нетерпінням?