світ

Зміни — це війна. Війна — це зростання. Якщо немає змін і оновлень, то світ ось-ось зігнеться від старості. Світ змінюється, війна вічна.

Бути у світі й нічим не позначити свого існування — це здається мені жахливим.

Абияк жили мої батьки, і батьки моїх батьків, і всі гарні порядні люди у цій частині світу завжди мусили жити абияк, задурені черговою владою, черговим режимом. Набридло. Абияк жити я більше не хочу.

Хочу отримати всі дзюцу і пізнати справжні таємниці цього світу...Перший чоловік, що змішав жовтий з синім, назвав отриманий колір зеленим...Я хочу вчинити так само. Якщо синій - це чакра, жовтий - печаті, то зелений - це дзюцу. І як немає кінця квітам у світі, так само існують десятки тисяч нових дзюцу...Але, бачте, щоб отримати всі дзюцу і пізнати істину, потрібно вічність...Тільки пізнав усі і витратив на це стільки часу, гідний, називатися абсолютним істотою.

Хіба бути безтурботним - погано? Чим безтурботніше, тим краще. Адже це значить що у світі все добре. І тому, ми не можемо дозволити комусь грати зі світом, вірно?

Аскетизм припускає багатомісячне існування без їжі, води і сну. Той, хто виживає після цього випробування, перестає звертати увагу на дрібниці матеріального світу.

Якщо подивитися об'єктивно, то якщо я помру — світ продовжить обертатися так, ніби нічого не сталося.

Ми хоч і божевільні, але бачимо набагато більше, ніж усі думають. Тому що тільки божевільний може розгледіти, як світ сходить з розуму.

День за днем все повторюється знову. Цей світ прогнив.