свобода

Питання приватності — справді серйозна проблема, бо лише приватність дозволяє нам вільно вирішувати, хто ми є і ким хочемо бути.

— Та сама ідея, розумієш Марк?! Жінки повинні одягатися для себе, а не для того, щоб подобатися чоловікам, розумієш чи ні? Свобода ніколи не виходить із моди. (Принцип жінок – одягатися не заради задоволення їхніх чоловіків. Свобода – це завжди стильно.)

Я постійно когось зачаровував, у когось закохувався, когось закохував у себе, когось завойовував. А завоювавши, негайно розпочинав боротьбу за власну свободу. Таке ось замкнене коло.

Серед незліченної безлічі речей, які назавжди залишаться для нас загадковими і незбагненними, є одна істина, завжди блискуча з незмінною силою і величчю: жодне з філософських, моральних, естетичних чи біологічних відкриттів не дозволяє заперечувати Бога. Скажу більше: у того храму, стіни якого звели окремі конкретні галузі науки, немає і не може бути жодного іншого даху, окрім Божественного неба.

Мабуть, людині необхідно когось любити — незалежно від« кохання» чуттєвого. (Кажуть, ув'язнені поодинці прив'язуються до павуків та щурів).

Кохання - це прихильність. Довіра. І ще збіг щасливих обставин, які дозволяють людям залишатися разом довго. А що сказати? Визначення кохання ще ніхто не дав, та його й не може бути.

Самотня особистість, нехай навіть і звільнена, не є ніякою загрозою. Буржуазія боїться лише особистостей, що об'єдналися в соціальну силу, а тому вона сама почала викликати:«Хай живе особистість!» — і сама приєдналася до вимог особистої сексуальної свободи, особистої свободи в мистецтві, особистої свободи совісті. Буржуазія взяла цей рух під своє крильце, бо воно веде до ізоляції особистості, до ослаблення її як суспільного чинника.

Для незалежності ніколи не може бути надто багато грошей.

Раб, який не прагне свободи, заслуговує на подвійне рабство.

Будь гордий, що ти – це ти. Навіть якщо це звучить банально, не дозволяй нікому казати, що ти не прекрасний.