життя

— Сем, коли я був людиною, я помер, і мені відкрилося, як безцінне життя, як його треба захищати за всяку ціну, у тому числі життя таких упертих, як Вінчестери. — Моє життя не цінніше за будь-яке інше.

Ми знаємо, що буде з нами. Знаємо, але відвертаємось і намагаємося втекти.

Але хто я такий, щоб лізти в чужі справи, та ще й безкоштовно?

— Жити небажання?! — Тільки вранці. (- Ти схильний до суїциду? - Тільки вранці.)

— Коли скучите за мною, можете завести грамофон, — принаймні без ризику образити чиїсь почуття. — У грамофоні я не почую вашої душі. Залишіть мені вашу душу, а обличчя та голос можете взяти із собою. Вони – не ви.

Вбити її? Хіба я казав, що вб'ю? Його я вбив би, якби він був тут, але не її. Якщо хочеш помститися жінці, не треба її вбивати. Зніми її, ось і все! Виріж їй ніздрі, обрубуй вуха, як свиня.

- Мені погано без тебе... - Мені без себе теж погано.

Бути природним – це поза, і сама ненависна для людей поза!

Тяжка фізична праця – найкращі ліки від побутової шизофренії.

Куди якнайкраще відчепити свій гальмівний вагон самому, не чекаючи, коли це зроблять за тебе інші.