життя

Ти навчив мене головному ніколи не здаватися. Ніколи!

Внизу хтось співає. То навіть не співає, а вигукує слова пісні. Всі ці люди, яким необхідно, щоб у них постійно кричав телевізор. Або радіо, або програвач. Все це люди, яких лякає тиша. Це мої сусіди. Звуко-голіки. Тиша-фоби.

– По-справжньому неординарні люди, – каже вона, – по-справжньому щасливі лише тоді, коли повністю присвячують себе своєму заняттю.

Якщо суперник штовхає мене, це означає, що він не такий гарний, як я.

Міцно тримайтеся своєї віри і своїх уявлень про честь, і інші почнуть ставитися до вас.

У мене немає друзів, які відвідують мене. Страшно думати про те, як люди кажуть приємні речі та посміхаються, а потім просто не приходять.

Алкоголь викликає короткочасне розширення судин та кола друзів.

Давно встановлено: для людей будь-яка подія стає вдесятеро значнішою, якщо висвітлюється пресою.

Ми часом шкодуємо людей, які не знають жалю ні до себе, ні до інших.

Перше, що привертає увагу читача і, ймовірно, є найважливішою, хоча часто несвідомою, підставою для створення вірша — це думка або, точніше, образ, бо поет мислить образами.