життя

Такий неминучий закон, що помилка йде завжди слідом за істиною.

Ти ж мені кістки переламаєш! Ось дав Бог так багато в руки і так мало в голову!

— Ми не вимагаємо визнання, це анонімний внесок. — Анонімний, від двох добрих незнайомців. — Від містера Ікс та Фібі Буффе. — Якщо завгодно, ми можемо включити ваші імена до нашого буклету. — Немає потреби. - "Буффе" пишеться Б, у, два ф, е. - А "Ікс" пишеться Майк Ханніган.

У купе вагона настирлива супутниця намагається розговорити Раневську. — Дозвольте вам представитися. Я – Смирнова. - А я - ні.

Коли стільки років знаєш людину, здається, що вона завжди буде поруч. Типу ти постарів, сидиш з чаркою на ганку, а він у сусідньому кріслі-гойдалці. А потім, раптом, раз, і розумієш, що другого крісла вже немає. Там пусто.

Ось із таким ворогом приємно мати справу. Хоробрий! Спритний! І дурний! Вибач мені... Міг убити, а не вбив. Напевно, інтелігентна людина.

У кожного з нас є свої незбагненні дива, сховані в схованках душі, і вони чекають тільки сприятливого випадку, щоб прорватися назовні.

Культура перетворилася на предмет споживання.

Загальні інтереси. Із цим завжди великі проблеми. Нікого не хвилює, від чого в тебе перехоплює подих. У всіх по різному.

Дурність важко зрозуміти, але можна пробачити. Підлість можна зрозуміти, але прощати все ж таки безглуздо.