життя

Моя ціль дуже проста. Я хочу розуміти всесвіт, чому він влаштований так, як влаштований, і навіщо ми тут.

Краще в одного розумного і добродушного бути в любові та повазі, ніж у тисячі дурнів.

Єдина цінність на землі – це діти. Більше, ніж усі гроші та земна влада. Ви моє надбання.

Життя щоразу ставить нас перед якимись несподіванками, на які реагуєш не завжди так, як вирішив би, подумавши заздалегідь.

... правда і істина - далеко не одне й те саме.

— Є Сем-Герли і Дін-Герли. А що це за слешери? — Ну як сказати… Сем слеш Дін… разом. - У сенсі разом? Як голубки? - Так. — А вони знають, що ми брати? - Клали вони на це з приладом. - Фу ти, ну ти, яка брехня!

Є такі люди, які не можуть прийняти рішення через різні обставини: він просто невпевнена в собі людина, він чекає, що хтось прийме рішення за нього, він нескінченно намагається зважити все за і проти, він в принципі чекає моменту, коли рішення вже не треба буде приймати.

Я люблю воду, а вона не любить людей. Душить їх. Напевно, відчуває, що приймає в обійми темряву, дужчу за ту, що нудиться на дні.

Дивовижно влаштована людська пам'ять. Адже ось, здається, і недавно все це було, а тим часом відновити події струнко і послідовно немає жодної можливості. Випали ланки із ланцюга! Дещо згадуєш, прямо так і загориться перед очима, а інше розкришилося, розсипалося, і тільки одна потерть і якийсь дощ у пам'яті.

Чекати на неочікуваного — це справді сучасний розум.