життя

Ми хоч раз можемо просто зустрітися, щоб ти нічим у мене не тицяв?

Зізнатися у своїх помилках є найвища мужність.

Мало зуміти піти — зумій, пішовши, не повернутись. Щоб знесилений жар випав холодною золою.

Безперервно копаючись у душі, він не очищав її, а тільки катував.

Ти можеш вдавати, але будь обережна, бо хтось може вдавати перед тобою.

Деякі люди надто дурні, щоб вчасно зупинитися.

Подивишся, як незліченно розростається зло — дякувати Богу, ми смертні, не побачимо всього. Подивишся, як несміливі табуни волошки — слава богу, ми смертні, не зіпсуємо всього.

Адже головний, найсильніший біль, може, не в ранах.

Ти не можеш бути щасливим один: щастя є справа двох...

З тими, кому боляче, не сперечаються. Біль, як фізична, і душевна, позбавляє людини здатності мислити тверезо.