А Люди завжди думають, що вони бачать тебе наскрізь. Мені-то наплювати, хоча туга бере, коли тебе повчають — поводься як дорослий. Іноді я поводжуся так, ніби я куди старше за свої роки, але цього-то Люди не помічають.
Ми ніколи не живемо сьогоденням, все тільки смакуємо майбутнє і квапимо його, немов воно спізнюється, або закликаємо минуле і намагаємося його повернути, немов воно пішло дуже рано. Ми так нерозумні, що блукаємо в часі, який нам не належить, нехтуючи тим єдиним, який нам дано.
я не люблю війну, бо з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнетьсябитва, йдіть з будинків.
Останні коментарі