Сталевий алхімік: Братерство (Fullmetal Alchemist: Brotherhood)

Коли один день схожий на інший, люди перестають помічати те хороше, що відбувається в житті кожного дня після сходу сонця.

Той, хто втручається в чужу Долю, ніколи не пройде своєї власної.

Можливо, Бог створив пустелю для того, щоб людина посміхалася деревам.

Та коли любиш, не можна ні стояти на місці, як пустеля, ні мчати по всьому світу, як вітер, ні дивитися на все здалеку, як ти. Любов - це сила, яка перетворює і покращує Душу Світу. коли я проник у неї вперше, вона мені здалася досконалою. але потім я побачив, що вона - відображення всіх нас, що і в ній киплять свої пристрасті, йдуть свої війни. Це ми живимо її, і земля, на якій ми живемо, стане краще чи гірше залежно від того, краще чи гірше станемо ми. Ось тут і втручається сила любові, бо, коли любиш, прагнеш стати кращим.

Відкрий на будь-якій сторінці книгу, подивися на руки людини, стасуй колоду карт, прослідкуй політ яструба в небі - неодмінно знайдеш зв'язок з тим, чим живеш у цю хвилину. І справа тут не так у самих речах, як у тому, що люди, дивлячись на них, відкривають собі спосіб проникнути в Душу Миру.

— Але навіщо тоді стільки книг? — Щоб зрозуміти ці кілька рядків...

Якщо я — частина твоєї Долі, колись ти повернешся до мене.

Погляд показує силу душі.

Яку нісенітницю іноді несуть люди. Право, краще вже спілкуватися з безсловесними вівцями, яким би тільки їсти та пити. Або книги читати — вони розповідають неймовірні історії, і саме тоді, коли хочеться їх почути. А ось з людьми гірше: брякнуть що-небудь, а ти сидиш як обпльований, не знаючи, що сказати у відповідь.

На цій планеті існує одна велика істина: незалежно від того, ким ти є і що робиш, коли ти по—справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш цього, адже таке бажання зародилося в душі Всесвіту. І це є твоє призначення на Землі.