Пауло Коельо

Одного разу... я набрався духу і поставив Афіні запитання: чому вона так спокійно сприйняла моє рішення піти від неї? — Бо звикла все життя терпіти мовчки, — сказала вона.

Іноді ти мусиш побігти, щоб побачити, хто побіжить за тобою. Іноді ти маєш говорити м'якше, щоб побачити, хто насправді прислухається до тебе. Іноді ти маєш зробити крок назад, щоб побачити, хто ще стоїть на твоєму боці. Іноді ти маєш робити неправильні рішення, щоб подивитися, хто з тобою, коли все руйнується.

Коли один день схожий на інший, люди перестають помічати те хороше, що відбувається в житті кожного дня після сходу сонця.

Людина, яка шукає тільки світло, ухиляючись від зобов'язань, ніколи не знайде сяйва. І той, хто дивиться прямо на Сонце, зрештою засліпне.

З психіатром люди говорять більш відверто, ніж зі священиком, тому що лікар не загрожуватиме пекло.

Той, хто втручається в чужу Долю, ніколи не пройде своєї власної.

Іди вперед. Не зупиняйся. Навіть якщо втратиш переконаність і віру, все одно – йди вперед. Господні настанови виконані таємниці, і часом Він вказує правий шлях лише тому, хто вже почав йти.

Якщо в тебе вистачить сміливості, щоби сказати«прощай», життя нагородить тебе новим«привіт».

... слідувати своїм мріям. Тільки якщо набратися хоробрості для того, щоб зробити щось бажане, можна довести, що віриш у Бога і довіряєш Йому. І в ту саму мить, коли ми приймаємо це, життя набуває для нас священного значення.

Нормальна людина вважає за потрібне зберігати на обличчі посмішку, хоча відчайдушно хочеться плакати.