Дмитро Ємець

Найбільше обломів чекають людини на шляхах до власних задоволень. Не ходи цими шляхами, і обломи даремно чергуватимуть у кущах.

А якщо й справді існувало велике і чисте кохання, яке він випадково розчавив, як тендітну ялинкову іграшку? Хоча що це за кохання, якщо його так просто знищити? Кохання має бути пружним і пухнастим, як новий тенісний м'яч.

І є таке поняття –«довге динамо». Коли дівчина не говорить ні так, ні ні, але й не відпускає тебе.

Будь-яке почуття і задоволення потрібно припиняти на піку. Тоді воно запам'ятається. Від крихітного шматочка торта задоволення в сім разів більше, ніж від цілого торта, який тебе змусять з'їсти під рушницею.

Від зради не чекай на союз. Від лукавства не чекай на допомогу.

Людина вмирає, коли в ній закінчується радість.

... цим світом править моральна особа на ім'я Доля. Вона гарна вже тим, що явно не визнає жодних правил. Більше того, вона діє всупереч усьому і все одно все влаштовує якнайкраще. Єдине, чого Доля не виносить, — пасивних, лінивих та сонних людей, які сидять на одному місці та бояться робити помилки.

Найглибші серцеві рани краще заростають наодинці. Будь-який друг, будь-яка близька людина лише здатна наклеїти на них шматок лейкопластиру, не більше.

- Купи мені чогось! - Попросила зголодніла Дафна. Меф здивовано глянув на неї: — Купувати — дрібно. Купують низькі душі. Я тобі все даруватиму! Ти як не проти? Дафна обережно погодилася. — Хочеш я подарую тобі це дерево?... Відтепер воно твоє! Приходь до нього, коли захочеш, і кажи: це моє дерево, мені Мефодій подарував його! Хоча що дерево? Ось зоопарк! Він теж твій, я тобі його подарував! І площа твоя! І так і бути: от та зірка теж! Чого вона так рано вилізла? Ану погасити! — Меф натхненно забіг уперед і почав обдаровувати Дафну всім, що бачив. Дафна посміхнулася. Вона вже зрозуміла, що шоколадки їй не дочекатися. І завтра, мабуть, також. Меф був бідний студент і дарувати міг лише зоопарки та зірки.

Тобто кохання ми хочемо все-таки чарівне, але щоб воно було справжнім... і пристрасно, і на халяву! Як би ні за що, але водночас і за щось, щоб сумління не зажерло! навіки, але поки що самому не набридне.