Джонатан Сафран Фоєр

Це заради тебе я роблю речі, які я ненавиджу. Ось що означає любити.

Я знаю, що правильних речей може бути більше ніж одна. Їх може бути дві. Їх може взагалі не бути

— Усередині я зовсім не такий, як зовні. - Думаєш, у інших не так? - Не знаю. Я лише я. — Може, це й робить нас тими, хто ми є — різниця між тими, які ми всередині та які зовні.

- Правда, я чудова? — спитала вона одного разу. - Ні, - відповів він. - Чому? — Бо чудових багато. Можна не сумніватися, що сьогодні сотні чоловіків назвали своїх коханих чудовими, а ще тільки опівдні. Ти не як усі. - Тобто ти хочеш сказати, що я чудова? - Так.

Я тільки сподіваюся, що ти нікого не любитимеш так само сильно, як я тебе.

Спробуй жити так, щоб ти завжди міг сказати правду.

Зовні листя опадало з дерев, усередині ми більше не надавали значення правді такого роду.

Я так боюся втратити те, що люблю, що забороняю собі кохати.

— Я не хочу завдавати тобі болю. — Ти робиш тільки болючіше, коли не хочеш завдавати болю.

Вона померла у мене на руках, повторюючи: "Я не хочу вмирати". Ось що таке смерть. Не має значення, яка на солдатах форма. Не має значення, чи сучасна у них зброя. Я подумала, якби всі бачили те, що я бачила, ми б ніколи більше не воювали.