Джордж Гордон Байрон

Слава давно викликала посмішку у мудреців; це щось, ніщо, слово, ілюзія, дим і більше залежить від стилю історика, ніж від імені, яке залишає собою людина.

Людське життя можна висловити декількома вигуками; ба, ба! ах, ох! ой! фу! тьху!

Не можу бути геніальним усі 24 години, не залишиться часу на гоління.

Ніхто відкрито діяти не сміє; Ми наших думок стримуємо біг. Оскільки всі поети – лицеміри, Ми приймаємо вигадки на віру.

Нестабільності я не визнаю, Противні, бридкі, мерзенні мені натури, Зміняють вічно суть свою, Як ртуть від змін температури.

Якби я втратив світ через тебе, я не втратив би тебе заради миру.

Щира скорбота того, хто плаче потай.

У сагайдака диявола немає кращої стріли для серця, ніж м'який голос.

Спогада про пережите щастя — вже не щастя, спогад про пережитий біль — це ще біль.