Ерленд Лу

Раніше я не розуміла, що змушує людей бігати, але тепер я бачу, що це пов'язано з тим, як працює думка. Коли людина швидко та довго біжить, мозок поступово відключається. Думки стають тьмяними та нешкідливими. Іншими словами, ті, хто бігає, від чогось тікають. Поки вони біжать, все гаразд. Варто їм зупинитись, проблеми повертаються.

Натякнути їм на те, що діється в мене в душі, рівнозначно прохання про допомогу, але я не готова прийняти допомогу, так що моя доля – носити маску і старанно посилати сигнали«все добре», але не«відмінно», інакше це викличе підозри.

Якщо космос має безмежний запас часу, це не просто означає, що може статися все, що завгодно. Це означає, що все колись справді відбудеться.

У кожного з нас трапляється важкий годинник. Бувають дні, коли в душу закрадається відчуття безглуздості існування і ми впадаємо в цинізм чи іронію. Дні, коли ми перестаємо вірити в любов і в те, що все врешті-решт буде добре.

Це й жахливо. Ми набираємося розуму, ростемо, дорослішаємо, а потім настає старість. І якраз коли ми почали щось розуміти, коли ми ось-ось ухопили щось важливе, саме тоді нам уже не дано сил цим скористатися.

Я вірю, що ніхто не має бути один. Що потрібно бути з кимось разом. З друзями. З коханими. Я вірю, що головне це любити. Я вірю, що це найголовніше.

... У людей часто бувають досить дивні, хоч і тверді переконання, про джерело яких вони взагалі ніколи не замислювалися.

І я з часом зрозумів, що вона прекрасна, і що мене вона теж вважає прекрасним, і що, мабуть, більше нічого не потрібно.

... по-моєму, бувають ситуації, які можна пережити лише один раз у житті. Потрібні події, якими відзначено перебіг часу... Події, на яких ми чекаємо, які переживаємо, коли вони приходять, і які ми згадуємо після. Саме такі події говорять про те, що час рухається.

Для мене все раптом втратило сенс. Якось раптово. Моє життя, життя інших людей, життя тварин і рослин — все, що є у світі. Все розпалося на нескладні шматочки.