Ніколас Спаркс

Пристрасть приходить і йде, а дружба та взаєморозуміння залишаються.

Вихід є завжди.

... треба завжди думати про наслідки своїх вчинків і ніколи не втрачати голову, бо за помилки та нерозсудливість доводиться надто дорого платити.

Досить думати, чого хочуть інші! Не думай про те, чого я хочу, чого хоче той хлопець, твої батьки... Чого хочеш ти?

Те, що відбувається зі мною сьогодні, романтики назвали б мелодрамою, а циніки – трагедією.

Час лікує та допомагає забути те, що здавалося важливим ще вчора.

Хоч би що я обрала – мені з цим жити далі. Тому треба зробити такий вибір, щоб потім не шкодувати. Щоб йти вперед і ніколи більше не озиратися.

Якщо ти сидиш на чиєїсь могилі, то, напевно, мусиш знати хоча б трохи про те, хто в ній лежить.

Перше кохання змінює все твоє життя. Її не забудеш, як не намагайся. Та дівчина стала твоєю першою любов'ю і, що не роби, залишиться з тобою назавжди.

— Ти й далі мене відвідуватимеш? — спитала вона. — Навіть потім, коли... — Я приходитиму, поки тобі хочеться мене бачити.