Стівен Кінг

Якби не ночі, дні були б наполовину менш яскравими.

Ти не зрозумієш, що таке страх, поки твоя дитина не закричить у темряві.

До минулого слід ставитися безжально та спокійно. Ті удари, які нас вбивають, не мають значення. Мають значення лише ті, після яких ми вистояли та живемо.

У той день Джессі зрозуміла, що всередині неї - колодязь, і вода в ньому отруєна. І коли Вільям посміявся з неї, він опустив туди відро, яке повернулося повне слизової піни і всякої болотної живності. Вона ненавиділа брата за це. Напевно, тому вона його й ударила. Він змусив її зазирнути у себе. І те, що вона там побачила, налякало її. І ось тепер, стільки років по тому, ця темна глибина лякала її як і раніше... лякала і розлючувала її.

Іноді будинок - це місце, де лежить твоє серце.

Якщо ми зайняті шаленою справою, то, мабуть, треба робити її шаленим чином.

Покарання можна відстрочити... але уникнути його не можна.

Кажу тобі все це тільки тому, що колись ти станеш королем, і людські життя залежатимуть від кожного твого кроку і навіть від снів, що тобі присниться. Вони можуть не залежати від того, чи ти користуєшся за столом серветкою... але можуть і залежати.

— Кохання — це стара сліпа відьма. Вона нещадна і ненаситна. — Чим вона харчується? — спитав я, не знаючи, що сказати. - Дружбою, - сказав Георг ЛеБей. - Вона харчується дружбою.

Біль - найбільша сила любові.