Террі Пратчетт

— Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішим! — А те, що вбиває, робить нас мертвими!

— Я говорю тільки те, що бачив, пане Зальцелло, — сказав він. – Я багато чого бачу, ось так… – І все через денце пляшки.

Здорово міркувати про чисту логіку, про Всесвіт, який керується розумними законами та гармонією чисел, але простий і незаперечний факт полягає в тому, що Диск переміщається в просторі на спині гігантської черепахи, і що місцеві боги мають погану звичку ходити по домівках атеїстів і бити скло.

Як добре та спокійно знати, що боги є. І як страшно збагнути, що вони вже тут.

Сумно, але факт: кораблі, які на відстані виглядали так, ніби вирушають за край світу, зникали зовсім не за обрієм — вони й справді падали з Краю світу.

... ритуал здійснюватиметься купкою чарівників, відомих експериментаторів-природодослідників«спочатку жбурнем, а потім сядемо і будемо сперечатися, де воно приземлиться».

Ми живемо у неймовірному, фантастичному світі, але не помічаємо цього.

Забавна штука ці вії, — міркував він після закінчення експерименту. — Ти їх не помічаєш — поки не втратиш.

— Зірка, приятель. Ти що, на небо не дивишся? — Дивлюся. — Кажуть, вона вріжеться в нас у священик, і тоді моря закиплять, країни Плоського світу розпадуться, королі будуть скинуті і міста стануть як озера скла, — пояснив чоловік. — Я йду в гори. — А що це допоможе? — запитав Рінсвілд. — Ні, але вигляд звідти краще...

Хтось має сказати за тих, хто не може говорити…