Тетяна Соломатина

Напрочуд бездонна дитяча чаша пізнання. Не випити спраглий. Поки що він, на жаль, не подорослішає. І його не перестануть переповнювати до країв сліди крапель дощу на мокрому піску, рвана пристрасть відкритого вогню, ніжне смарагдове хвилясто-хитке кільце нескінченності не виявиться звичайною водорістю ламінарією, а запах бузку не стане таким же звичайним і нецікавим для нюху, як старий старого російського слюсаря

Дорослим завжди приємно, якщо те, що вони вигадали, виявляється правдою. Заради маминої правди можна і збрехати

Не можна з одних відносин одразу кидатися в інші. Треба взяти тайм—аут, подумати про життя, побути без нікого в блаженній самоті.

Набагато приємніше, коли розуміння слова приходить саме, без знання первісного значення. Значення – це щось на зразок паперової бирки

Не всі народжуються найкращими, але ніхто не заважає всім йти найкращим зі своїх шляхів.