Час прийшов

Державний же пристрій є не що інше, як таке зчеплення людей, при якому люди, самі не знаючи цього, мучать, гублять себе, гублять свої душі, вважаючи погане добрим і добрим поганим. Але що таке це — держава? Може, це якийсь завойовник, лиходій, дикун, який напав на вас і заволодів вами силою? Повинне бути так, бо робить він над вами все те, що може робити тільки такий ворог. І що ж, цього ворога немає, цей ворог ви самі. Ворог цей той державний устрій, при якому ви самі мучите, грабуйте себе, всіх себе, на користь малої частини розбещених людей, які користуються цим пограбуванням.

Кажуть, що можна людину здорову, сильну так заплутати, що вона повірить, що вона слабка і не може поворухнутися жодним членом, що вона повірить цьому і лежатиме і дозволятиме робити над собою все, що заманеться. Хіба не те саме з вами, з нами, з усіма народами? Вас запевнили не тільки про те, що ви безсилі, а й у тому, що ви самі повинні січ, мучити, ганьбити, розбещувати себе та своїх дітей. Навіщо? За що губите себе, своїх дітей, свої тіла та душі?

... по-друге, треба зрозуміти, що така держава, і якими силами вона володіє, щоб панувати над нами.

Держава – це влада. А влада - це ті люди, в руки яких ми віддаємо свої життя. Що це особливі люди, найкращі чи хоч найсильніші? Ні те ні інше. Ці або у спадок, або за безсовісною збоченістю люди, як Наполеони, Катерини, що захопили владу, або випадково по спритності, теж аморально, шахраїв влаштували собі обрання.

... держава є залишок найгрубішого, старовинного забобону, на кшталт забобонів жертв, які приносять богам.

У ваших головах все так змішалося, що ви вже все бачите навиворіт.

Перестати, найперше, коритися тим, хто називає себе владою, перестати давати подати, перестати визнавати митниці, а ввозити товари повз, визнавати суди, поліцію та обов'язок виконувати вимоги їх, перестати віддаватися у владу військовим, перестати, головне, самим брати участь у будь-якому насильницькому дії урядів.