Книга / твір

— Боюся, така доля правителів: інколи робити несправедливі вчинки. Важливо діяти з добрих спонукань. — Яка втіха для загиблих!

Що є спогад, як не душа враження?

Хто перебуває між живими, є ще надія.

Вона була зі мною ні повія, ні свята.

Трапляється, що людина, прокидаючись, з мимовільним переляком запитує себе: невже мені вже тридцять... сорок... п'ятдесят років? Як це життя так скоро минулося? Як це смерть так близько насунулася? Смерть як рибалка, який упіймав рибу в свою мережу і залишає її на якийсь час у воді: риба ще плаває, але мережа на ній, і рибалка вихопить її — коли захоче.

Діти, вигадка - правда, захована в брехню, і правда вигадки досить проста: магія існує.

Поразка, якщо його вдається пережити, змушує тебе вишукувати внутрішні резерви, зібрати волю в кулак, замислитися над допущеними помилками, поразка робить тебе кращою, сильнішою. Перемога – навпаки. І чим значніша перемога, чим важче вона дається, тим сильніше вона змінює людину.

Запам'ятай: мило сіро, та миє біло. Головне - що всередині. Мистецтво.

Ще один банк, мій милий друг, ще один банк! Коли б я кудись і вклав гроші, то в якусь машину, та в гільйотину, щоб рубати голови всім цим банкам, які тепер ґрунтуються.

Те, що гнітить, маємо ми повалити самі!