Книга / твір

— Раджу, кинь думки про неї. — То порадь, як мені кинути думати.

Геній завжди визнає іншого генія без жодних застережень.

Звичайно, не дуже приємно було усвідомлювати, що, якби ми не працювали саме на Міранду Прістлі, ці ж самі люди анітрохи не сумнівалися, що переїхали б нас на своїх лімузинах.

Щодо злості, то це — чистої води брехня. Я — білий, м'який і пухнастий... просто зараз хворію і тому тимчасово став сердитим, шкідливим і колючим.

Я дізнався головне – щоб стати щасливим, треба пережити стан жахливої ​​нещасливості. Якщо не пройти школу горя, щастя не може бути міцним. Три роки живе те кохання, що не штурмувала вершини і не побувала на дні, а впала з неба готовенька. Кохання живе довго, тільки якщо кожен з тих, хто любить, знає їй ціну, і краще розплатитися авансом, не то пред'являть рахунок апостеріорі. Ми виявилися не готовими до щастя, тому що були не привчені до нещастя. Адже нас ростили в поклонінні одному богу – благополуччю. Треба знати, хто ти є і кого любиш. Треба завершитись самому, щоб прожити незавершену історію. Я сподіваюся, що брехлива назва цієї книги вас не надто дістала: звичайно, кохання живе зовсім не три роки; я щасливий, що помилився.

Не стрижіть мій егоїзм надто коротко.

... як відомо, пам'ять воскресає все, крім запахів, і зате ніщо так повно не воскрешає минулого, як запах, що колись пов'язаний з ним.

Все, що ти бажаєш, намагається дістатися тебе, але тобі потрібно знайти спосіб впустити це. А ти не можеш впустити бажане, якщо не почуваєш себе добре. Тільки почуваючись добре, ти можеш впустити те, що хочеш.

… І запам'ятай, краса на поверхні, потворність глибоко всередині.

Дух - ось реальність, яка не гине. Я дух, і я існую.