Красиві цитати

— Коли ти зрадиш нас, я особисто виріжу тобі серце. — Треба ж, Касе, який ти милий.

Я вже сказав, що вам не зрозуміти її, пані з туго набитими гаманцями та гардеробними шафами; ви не знаєте, що означає жити в постійній тузі за красивими речами і недоїдати протягом восьми місяців, щоб звести воєдино червоне плаття і святковий день. Зголодніле серце має отримати хоч одну крихту за рік.

Ми будуємо своє життя з хаосу, надії та любові.

Жінки не можуть зберігати таємниці, але жодна з них не розбалакає те, що у неї на серці.

Моя дружина, знаєте, дуже ображається, коли я не снідаю вдома. Я їй недавно урочисто обіцяв — якщо не форс мажор, то обов'язково сніданок вдома. А потім, як не снідати, коли це так... Туман за склом, легковажність сама по радіо, будуар, у Нори він ліловато—бежевий, вона недавно собі обробила його панно зі слонової кістки, килимові покриття поклала — краса. Як не снідати, падре, коли я обожнюю моменти, в які час так зупиняється. За вікном гілки в тумані, створення в піжамах – на тахті, на пуфику, перед дзеркалом крутяться, всюди – блюдця та чашки з кавою , чаєм, нас всього троє, а чашок щоб – батареї – там пригубили, тут недопито, там на пінку слід. від помади. Щоб на всіх блюдцях крихітні печиво, вафлі, трикутні бутербродики з гірким апельсиновим мармеладом. Це – правильний ранок.

Чоловіки тягнуться до жінок за втіхою чи порятунком. Ти мене врятувала. Знайшов у тобі сім'ю. Зараз скажу банальність: життя двох набагато щасливіше, коли бажання розуміти важливіше, ніж бути зрозумілим; коли бажання зробити приємне не таїть у собі плани отримати щось натомість, навіть подяку. Коли кохання не змінюється навіть на кохання, а тільки дарується.

Жодна любов не дає права вважати іншу людину своєю власністю.

Кохання схоже на американські гірки: спочатку вгору, потім раптом вниз, і знову вгору, і знову вниз, а в кінці блюєш прямо на себе!

У комара повік — один день, у троянди — три. У кішки вік тринадцять років, у кохання – три роки. І нічого не вдієш. Спочатку рік пристрасті, потім рік ніжності і, нарешті, рік нудьги. У перший рік кажуть:«Якщо ти підеш, я покінчу з собою». На другий рік кажуть: "Якщо ти підеш, мені буде боляче, але я виживу". На третій рік кажуть:«Якщо ти підеш, я обмию це шампанським».

У книгах, які я давно звернув увагу на це, письменники завжди зображують своїх героїнь з якимось нехай невеликими, але недоліками; можливо, вони думають, що справжня краса є стереотипом, або їм здається, що той чи інший маленький порок робить леді більш реалістичною. Мовляв, вона була б красунею, якби не надто довга нижня губа, або не надто гострий ніс, або, скажімо, плоскогруддя. Щось таке завжди є.