Мотивуючі цитати

Час поспішає, пролітаючи повз з кожним днем ​​все швидше і швидше, і, хоча я смакую будь-який десятихвилинний ковток життя, вінчаючи кожні чверть години якоюсь виграною баталією, подвигом або перемогою духу, що суперничають між собою за своєю неперехідною значимістю мене помалу непомітно просочуються тижні, наповнюючи мене яскравістю і примушуючи з ще більш гострим відчуттям повноти життя чіплятися за кожну краплю мого найдорожчого буття.

... підійти і сказати людині, яка набагато старша за мене, що він вчинив як негідник і дурень до того ж, я не міг. Важко подолати всмоктане з молоком матері. А ось написати можу. З цього я роблю висновок, що творчість — це відплата й у ширшому значенні. Ми закидаємо в минуле міцну волосінь з гачком, щоб витягнути ворога, але, на жаль, наживкою служить наше власне серце. На іншу він не клює.

Досягни успіху, і ти дізнаєшся, скільки у тебе друзів.

Успіх – це остання соломинка для тих, кому не вистачає уяви. Я вірю у роботу.

Справи, справи, - ібн Кемаль зітхнув. — Весь світ збожеволів, усі стали такі зайняті. Ніхто не хоче просто зупинитися, підняти голову вгору і подивитися на сонце або зірки, щоб зрозуміти, як вони прекрасні, і назавжди зберегти цю красу у своєму серці. А потім, коли настане їхня година покидати цей світ, вони думають:«Боги, чому я нічого згадати не можу, крім того, що весь час кудись утік? Адже було щось ще крім невідкладних справ у цьому світі?». А як він може щось згадати, якщо прожив своє життяу постійних перегонах, вважаючи, що так і потрібно? Хіба так треба? Та й кому це потрібно... Подумай, що я тобі зараз сказав, подумай. Вмій не тільки прагнути вперед, умій робити зупинки в дорозі, щоб поміркувати — а тією дорогою ти взагалі йдеш? Чи не звернув ти випадково зі свого шляху, поспіхом цього навіть не помітивши? Може, ти вже на чужій дорозі, в чужому краї, займаєш не своє місце і робиш зовсім не те, що маєш? Може, треба відійти вбік, лягти на землю і просто подивитися в небо, яке все бачило і все знає?

Дивними людьми тримається світ, його історія, його культура. Дивні люди зустрічаються не часто, але все-таки зустрічаються, і від спілкування з ними, від їхньої присутності в нашому житті хочеться жити, робити, вірити, витрачати себе повніше і доцільніше.

Мені здається, що один із найбільших успіхів у житті людини — щасливе дитинство.

Вибирати завжди потрібно те, що правильно, навіть якщо це здається безнадійним – особливо якщо це здається безнадійним. Боріться за справедливість, будьте світлом і пам'ятайте, що нам обіцяв Той, хто мудріший. З кожною тягарем настає полегшення.

Втім, при голоді, холоді та безсонні ніяка дружба не зав'язується, і Дугаєв, незважаючи на молодість, розумів усю фальшивість приказки про дружбу, яку перевіряє нещастя і біда. Для того щоб дружба була дружбою, потрібно, щоб міцне підґрунтя її було закладено тоді, коли умови, побут ще не дійшли до останнього кордону, за яким вже нічого людського немає в людині, а є тільки недовіра, злість і брехня. Дугаєв добре пам'ятав північну приказку, три арештантські заповіді: не вір, не бійся і не проси...

Розум є складним інстинктом, який не встиг ще сформуватися. Мається на увазі, що інстиктивна діяльність завжди є доцільною і природною. Мине мільйон років, інстинкт сформується, і ми перестанемо робити помилки, які, ймовірно, є невід'ємною властивістю розуму. І тоді, якщо у Всесвіті щось змінитися, ми благополучно вимремо, — знову ж таки саме тому, що розучилися робити помилки, тобто пробувати різні, не передбачені жорсткою програмою варіанти.