Позитивні цитати

Але ніщо не могло зробити нашою сором'язливою та підсвідомою, майже тваринною радістю, що ми самі живі і вже поза небезпекою. У цій новій реальності все, що ще місяць тому було стійкою цінністю, втратило значення. А те, що до цього не заслуговувало на жодну увагу, зайняло нове, невластиве йому важливе місце: гарне і зручне крісло, затишна, облицьована білим кахлем піч, на якій приємно зупинити свій погляд, скрип підлоги, що долинає з квартири над нами, — ознаки нормального життя, домашнього затишку.

Щастя, звичайно, річ відносна. Щастя, панове, переплітається з нещастям найхимернішим чином. Мені здається, що людям має вистачати, якщо немає нещастя.

Невже це таке – бути живим? Невже бути живим – це постійно відчувати, що тебе спричиняє безпросвітну пітьму? Як люди можуть жити із цим? Але ж живуть – і навіть знаходять якусь радість у своєму існуванні, хоча тут прийнятний лише відчай. Вражаюче. Відчувати себе нікчемною живою істотою, затиснутою між двома височеними стрімчаками темряви... Це ж нестерпно. Як? Як вони виносять це життя? Очевидно, що це вроджене.

- З новим роком! З новим щастям! — А старе куди?

Швидкість часу - найбільше благо. Якби воно зупинилося в дні горя та лиха, твої муки ніколи б не скінчилися. А якби воно зупинилося в момент повного щастя, радість швидко перетворилася б на нудьгу та тугу.

Своїми вчинками ми пишемо долю. Помиляємось, горюємо, зустрічаємо своє щастя. Часто ми випадково згортаємо зі свого шляху і губимося. Як би це не звучало, але такі страшні речі потрібні нам. Тільки вони можуть повернути нас назад на істинний шлях, показуючи всю суть нашого світу.

Тобі зі мною пощастило (…) Мені з тобою, звісно, ​​теж. Але, щиро кажучи, тобі пощастило більше.

Така вже цілюща сила кохання. Вона оживляє серця, навіть здавались мертвими, для будь-яких проявів життя, вона заповнює порожнечі душі, пробуджує в ній радісне життя, сповнене надії та щастя. Почуття це захоплює того, хто любить до кінця, засліплює його. Нічого і нікого він уже не бачить, окрім коханої.

Дозвольте мені, до мого похилого віку, висловити одне судження, якого зазвичай не роблять люди у ваші роки: якби ми розуміли, у чому істинне наше щастя, ми ніколи не шукали б його за межами, встановленими законами Божими та людськими.

Пройдіть повз нас і пробачте нам наше щастя.