Позитивні цитати

Життя надто швидко входить у звичку. Хочеш заробити гроші, щоб жити щасливо, і в результаті всі сили, весь колір життя йдуть на їхнє добування. Щастя забуто, засіб прийнято за мету.

Любити означає бажати коханому щастя. Без великодушності ціна кохання – мідний гріш.

Я дивуюсь тому, як це життя може змусити несподівано випробувати щастя та екстаз із зовсім чужою людиною.

— Хіба ви не знаєте, що ви для мене все життя ; але спокою я не знаю і не можу дати вам. Усього себе, кохання... так. Я не можу думати про вас та про себе окремо. Ви й я для мене одне. І я не бачу попереду спокою ні для себе, ні для вас. Я бачу можливість відчаю, нещастя... чи бачу можливість щастя, якого щастя!... Хіба воно не можливе? - додав він одними губами; та вона чула.

Життєлюбства мені особисто не позичати. Я оптиміст. Сищику інакше не можна. Вмить збожеволієш.

Правда така жахлива, як смерть. Але відкопати її набагато складніше. Мені пощастило.

Якщо ти хочеш доставити собі радість, то подумай про чесноти людей, з якими ти живеш. Один відрізняється діловитістю, інший скромністю, третій щедрістю, інший ще чимось. Ніщо не приносить такої радості, як вид чеснот, що проявляються в звичаях людей, що живуть з нами, і зустрічаються в більш менш тісному єднанні. Тому завжди май образ чеснот перед очима.

Говорять, що час лікує. Але чи лікує?... І чи рятує нас від цієї хвороби саме час, чи ми самі повинні все зробити? … Ми ​​живемо, як живемо, сподіваючись, що час лікує, щастя трапляється. Все саме собою, без займенника«я».

Він бачив, що навколо нього люди, немов отруєні мухи блукають, і казав собі:«Це тому, що вони не усвідомлюють себе будівельниками своїх доль. Це колодники, до яких і щастя і злощастя приходять без жодного з їхнього боку передбачення».

- Сем, скажіть, що особливого було у вашій дружині? — А ваша передача триває довго?... Це було безліч різнокольорових скель, і якщо скласти їх разом, то виходила чудова мозаїка. Ми ніби були створені один для одного. Я відчув це з першого моменту, коли очі зустрілися. Я жив у порожньому будинку, поки туди не ввійшла вона і не наповнила його щастям. Варто було взяти її за руку, щоб допомогти вийти з машини, і я відчув, що сталося диво.